Особливості мотивації педагогічної діяльності як чинник становлення особистості в освітньому інноваційному середовищі
DOI:
https://doi.org/10.33272/2522-9729-2022-2(203)-30-35Ключові слова:
праця; педагогічна діяльність; мотив; мотивація; професійна майстерність; соціальна значущість; самоствердження; соціально-психологічний статусАнотація
Присвячено аналізу сучасних психолого-педагогічних підходів мотивації педагогічних працівників до інноваційної діяльності та розвитку новітнього освітнього середовища. З’ясовано, що одним із першочергових факторів ефективності праці є мотивація професійної діяльності, яка впливає на становлення особистості педагога в колективі.
Виявлено, що у педагогічних працівників представлені такі мотиви до праці: мотиви професійної майстерності найбільш виражені (15%), мотиви соціальної значущості (40%), мотиви самоствердження в праці (40%), мотиви власне праці (5%). На основі емпіричного дослідження було з’ясовано особливості мотивації трудової діяльності педагогічних працівників, як чинника соціально-психологічного статусу працівника у колективі. Доведено, що провідні мотиви та мотивація педагогічного працівника відіграють важливу роль у реалізації його творчого та особистісного потенціалу, впливають на ефективність самої педагогічної діяльності й допомагають уникнути емоційного та психічного виснаження. Констатовано, що мотивація педагогічного працівника визначає статус його в колективі та відображає професійний рівень працівника, що значним чином позначається на ефективності педагогічної діяльності закладу освіти загалом. Окреслено перспективи подальших розвідок, які розглянуто у дослідженні особливостей активізації мотиву професійної майстерності праці, установки на процес праці та позитивного ставлення до праці серед педагогічних працівників та їх підтримання протягом усієї трудової діяльності.
Посилання
Басенко Р. Цілісна освіта особистості: історико-педагогічні та інноваційні виміри дефініцій. Імідж сучасного педагога : електрон. наук. фах. журн. 2022. № 1 (202). С. 46–51.
Заіка В. М. Психологічні особливості прояву депресії в сучасному світі. Theoretical and science bases of actual tasks. Proceedings of the ХIV International Scientific and Practical Conference. Lisbon, Portugal. 2022. P. 505–508.
Заіка В. М., Гета А. В., Вишар Є. В. Комунікативний потенціал майбутніх соціальних працівників. Науковий вісник Ужгородського університету. Педагогіка. Соціальна робота. 2021. Вип. 1 (48). С. 148–152.
Маноха І. П. Психологія потаємного «Я». Київ : Поліграфкнига, 2001. 448 с.
Моргун В. Ф., Заика В. Н. Многомерная типология кризисов личности и путей их преодоления. Психологічні ресурси в умовах життєвої та суспільної кризи: соціальний та особистісний виміри : колективна монографія / відпов. ред. В. Ф. Казібекова. Херсон : Вид-во ФОП Вишемирський В.С., 2021. С. 130–148.
Степанченко Н. І. Специфіка дослідницького інструментарію оцінки професійно-педагогічної мотивації в педагогічній діагностиці. Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. 2012. № 9. С. 88–91.
References
Basenko, R. (2022). Tsilisna osvita osobystosti: istoryko-pedahohichni ta innovatsiini vymiry definitsii [Holistic education of personality: historical-pedagogical and innovative dimensions of definitions]. Imidzh suchasnoho pedahoha [The image of a modern teacher], 1 (202), 46-51 [in Ukrainian].
Zaika, V. M. (2022). Psykholohichni osoblyvosti proiavu depresii v suchasnomu sviti [Psychological features of depression in the modern world]. In Theoretical and science bases of actual tasks. Proceedings of the XIV International Scientific and Practical Conference (pp. 505-508). Lisbon, Portugal [in Ukrainian].
Zaika, V. M., Heta, A. V., & Vyshar, Ye. V. (2021). Komunikatyvnyi potentsial maibutnikh sotsialnykh pratsivnykiv [Communicative potential of future social workers]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho universytetu. Pedahohika. Sotsialna robota [Scientific Bulletin of Uzhgorod University. Pedagogy. Social work], 1 (48), 148-152 [in Ukrainian].
Manokha, I. P. (2001). Psykholohiia potaiemnoho «Ia» [Psychology of the secret "I"]. Kyiv: Polihrafknyha [in Ukrainian].
Morgun, V. F., & Zaika, V. N. (2021). Mnogomernaia tipologiia krizisov lichnosti i putei ikh preodoleniia [Multidimensional typology of personality crises and ways to overcome them]. In V. F. Kazіbekova (Ed.), Psikhologіchnі resursi v umovakh zhittєvoї ta suspіlnoї krizi: sotcіalnii ta osobistіsnii vimіri [Psychological resources in a life and social crisis: social and personal dimensions]: kolektivna monografіia (pp. 130-148). Kherson: Vid-vo FOP Vishemirskii V.S. [in Russian].
Stepanchenko, N. I. (2012). Spetsyfika doslidnytskoho instrumentariiu otsinky profesiino-pedahohichnoi motyvatsii v pedahohichnii diahnostytsi [Specifics of research tools for assessing professional and pedagogical motivation in pedagogical diagnostics]. Pedahohika, psykholohiia ta medyko-biolohichni problemy fizychnoho vykhovannia i sportu [Pedagogy, psychology and medical and biological problems of physical education and sports], 9, 88-91 [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Імідж сучасного педагога
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
