DOI: https://doi.org/10.33272/2522-9729-2020-3-89-93

Три клавірні сонати синьйора Бера з краківського рукопису: питання стилю і формотворення

Ольга Анатоліївна Шуміліна

Анотація


Вивчаються три сонати для клавічембало синьйора Бера з музичного рукопису бібліотеки родини відомих польських аристократів ХVIIІ століття Чарторийських (рукопис знаходиться у Національному музеї Польщі у Кракові). Основна увага приділяється аналізу сонат, метою якого є визначення специфіки формотворення, на підставі чого можна конкретно встановити їхню стильову приналежність. На відміну від класичних сонат ці твори не мають циклічної будови: сонати C-dur (№ 2) та B-dur (№ 3) є одночастинними, соната F-dur (№ 1) складається з двох частин (ІІ ч. – Arietta). Вивчення інтонаційно-тематичних і структурних особливостей сонат краківського рукопису показало чітку орієнтованість на зразки інструментальної музики ранньокласичного стилю, виявило спрямування до раціональності та логічної ясності музичного мислення. Відповідність основним тенденціям ранньокласичного формотворення спостерігається в опануванні сонатної форми (поки що на докласичному рівні), у принципах структурного оформлення невеликих побудов і крупних розділів музичної форми, в інтонаційній багатоелементності головних тем, у прозорості фактури, у перевазі гомофонно-гармонічного складу із диференціацією музичної тканини на мелодію і супровід, у наявності побудов, заснованих на фігуративно-пасажній техніці тощо. Усі вказані ознаки, а також вибір тональностей, із домінуванням мажору над мінором, і врахування тембрових можливостей клавесину вплинули на образний стрій сонат і характер їхнього звучання. Тож клавірні сонати краківського рукопису написані у галантній манері і є зразками інструментальної музики ранньокласичного періоду, добре відомої нам за сонатами Д. Скарлатті і ранніми сонатами Й. Гайдна і В. Моцарта.


Ключові слова


краківський рукопис; синьйор Бер; клавірні сонати; інструментальна музика ранньокласичного стилю; формотворення; старовинна сонатна форма

Повний текст:

PDF

Посилання


Безрядина Е. В. О некоторых особенностях формирования стиля в ранних клавирных сонатах Й. Гайдна (до 1770 г.). Актуальные проблемы теории и методика современного музыкального искусства и образования : сб. науч. трудов. Оренбург : Изд-во ОГИИ, 2006. С. 17–29.

Богатырёв С. С. Сонатная форма Д. Скарлатти. Богатырёв С. С. Статьи, исследования, воспоминания. Москва : Сов. композитор, 1972. С. 69–98.

Бочаров Ю. С. Двухчастная соната: век восемнадцатый. Старинная музыка. 2003. № 2–3. С. 9–14.

Горюхина Н. А. Эволюция сонатной формы. Киев : Музична Україна, 1970. 316 с.

Евдокимова Ю. К. Становление сонатной формы в предклассическую эпоху. Вопросы музыкальной формы : сб. статей. Москва : Музыка, 1972. Вып. 2. С. 98–138.

Царева Е. М. «Новая» клавирная соната Моцарта. Моцарт в движении времени : сб. статей. Москва : Композитор, 2009. С. 11–19.

Черноземова Е. С. Три сонаты для клавичембало «синьора Бера»: к проблеме авторской атрибуции. Музыка и время. 2014. № 7. С. 44–49.

Шульгіна В. Д. Невідомі сонати Максима Березовського. Нариси з історії української музичної культури: джерелознавчий пошук : монографія. Київ : ДАКККіМ, 2007. С. 14–23.

Шуміліна О. А. Сонатна форма в інструментальних творах Максима Березовського. Часопис НМАУ імені П. І. Чайковського. 2020. № 1 (46). С. 6-16.

Maxim Berezovsky. Secular music. Pratum integrum orchestra. Москва, 2003. URL: http://www.caromitis.com/catalogue/cm0022003.html(дата звернення: 21.01.2019).

Referenses

Bezryadina, Ye. V. (2006). O nekotorykh osobennostyakh formirovaniya stilya v rannikh klavirnykh sonatakh Y. Gaydna (do 1770 g.) [About some features of style formation in the early clavier sonatas of J. Haydn (until 1770)]. In Aktualnyye problemy teorii i metodika sovremennogo muzykalnogo iskusstva i obrazovaniya [Actual problems of the theory and methodology of modern musical art and education]: sb. nauch. Trudov (pp. 17-29). Orenburg: Izd-vo OGII [in Russian].

Bogatyrev, S. S. (1972). Sonatnaya forma D.Skarlatti [Sonata form of D.Scarlatti]. In S. S. Bogatyrev, Stati, issledovaniya, vospominaniya [Articles, studies, memoirs] (pp. 69-98). Moskva: Sov. composer [in Russian].

Bocharov, Yu. S. (2003). Dvukhchastnaya sonata: vek vosemnadtsatyy [Two-part sonata: eighteenth century]. Starinnaya muzyka [Ancient music], 2-3, 9-14. [in Russian].

Horyukhyna, N. A. (1970). Évolyutsyya sonatnoy formy [Evolution of sonata form]. Kiev: Musical Ukraine [in Russian].

Evdokimova, Yu. K. (1972). Stanovleniye sonatnoy formy v predklassicheskuyu epokhu [The formation of the sonata form in the pre-classical era]. In Voprosy muzykalnoy formy [Questions of musical form]: sb. statey (Is. 2, pp. 98-138). Moskva: Music [in Russian].

Tsareva, Ye. M. (2009). «Novaya» klavirnaya sonata Motsarta [Mozart's “New” Clavier Sonata]. In Motsart v dvizhenii vremeni [Mozart in the movement of time]: sb. statey (pp. 11-19). Moskva: Composer [in Russian].

Chernozemova, Ye. S. (2014). Tri sonaty dlya klavichembalo «sin'ora Bera»: k probleme avtorskoy atributsii [Three sonatas for clavichambalo by «Signor Ber»: to the problem of authorship attribution]. Muzyka i vremya [Music and Time], 7, 44-49 [in Russian].

Shulʹhina, V. D. (2007). Nevidomi sonaty Maksyma Berezovsʹkoho [Unknown sonatas of Maxim Berezovsky]. In Narysy z istoriyi ukrayinsʹkoyi muzychnoyi kultury: dzhereloznavchyy poshuk [Essays on the History of Ukrainian Musical Culture]. Monohrafiya (pp. 14-23). Kyiv: DAKKKiM [in Ukrainian].

Shumilina, O. A. (2020). Sonatna forma v instrumentalʹnykh tvorakh Maksyma Berezovsʹkoho [Sonata form in Maxim Berezovsky`s instrumental works]. Chasopys NMAU imeni P. I. Tchaykovsʹkoho [Scientific journal P. I. Tchaikovsky NMAU], 1(46), 6-16 [in Ukrainian].

Maxim Berezovsky. (2003). Secular music. Pratum integrum orchestra. Moskva. Retrieved from http://www.caromitis.com/catalogue/cm0022003.html [in Russian].




Creative Commons License
Ця робота ліцензована Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.

ISSN 2522-9729 (online)

Ліцензія Creative Commons
Цей твір ліцензовано на умовах Ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства — Некомерційна — Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна.