Педагогічна генетика як потенціал удосконалення підготовки вчителів

Автор(и)

  • Валентин Михайлович Помогайбо Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка, Україна https://orcid.org/0000-0002-9828-2565
  • Наталія Дмитрівна Карапузова Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка, Україна https://orcid.org/0000-0003-1430-0648

DOI:

https://doi.org/10.33272/2522-9729-2020-2(191)-68-73

Ключові слова:

педагогічна генетика, індивідуальний підхід, спадкові задатки, темперамент, інтелект, обдарованість, девіантна поведінка

Анотація

Обґрунтовано значення педагогічної генетики для підвищення професійної компетентності та творчої майстерності вчителів початкової школи з позицій реформування української освіти. Ключовим принципом педагогічної генетики є індивідуальний підхід до кожної дитини, щоб найраніше виявити та стимулювати до розвитку її спадкові здібності, тому що розвиток природних задатків людини можливий тільки у відповідних сприятливих умовах навколишнього середовища. Крім того, у своїй професійній діяльності вчитель повинен ураховувати також такі психологічні особливості дитини як темперамент, інтелект, обдарованість і спадкові хвороби, що мають суттєвий вплив на навчальні досягнення та успіх у подальшому житті. Часто значні проблеми для педагогів створюють діти з девіантною поведінкою, що полягає у порушенні офіційно встановлених моральних і правових норм. До основних видів девіантної поведінки відносять злочинність, наркоманійну залежність, самогубство та сексуальні відхилення. Практично всі види девіантної поведінки спричинюються спадковою схильністю, що може реалізуватися під дією провокуючих чинників навколишнього середовища. Ця особливість відхилень поведінки забезпечує можливість позитивних наслідків їхньої профілактики шляхом виховання.

Біографії авторів

Валентин Михайлович Помогайбо, Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка

кандидат біологічних наук, професор-консультант кафедри спеціальної освіти і соціальної роботи

Наталія Дмитрівна Карапузова, Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка

кандидат педагогічних наук, професор, професор кафедри початкової освіти, природничих і математичних дисциплін та методик їх викладання 

Посилання

Базарный В. Ф. Дитя человеческое. Психофизиология развития и регресса. Москва : Пульс, 2009. 328 с.

Державний стандарт початкової освіти. Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 87

Малых С. Б., Егорова М. С., Мешкова Т. А. Психогенетика. Санкт-Петербург : Питер, 2008. Т. 1. 408 с.

Полька Н. С., Гозак С. В. Гігієнічні проблеми навчального навантаження школярів. Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва НАМН України. 2015. URL : http://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/8111/3/N_Polka_S_Gozak_ZZSO_IGME%20(3).pdf.

Помогайбо В. М., Карапузова Н. Д. Педагогічна генетика. Полтава : АСМІ, 2016. 190 с.

Помогайбо В. М. Філософія успішної фінської освіти. Філософія освіти. 2018. Т. 22, № 2. С. 270–282.

Эфроимсон В. П. Генетика гениальности. Москва : Тайдекс Ко, 2002. 376 с.

Эфроимсон В. П. Педагогическая генетика. Родословная альтруизма. Москва : Время Знаний, 2011. 240 с.

Nash Jr., J.F. Biographical. The Nobel Prize. 2019. URL: https://www.nobelprize.org/prizes/ economic-sciences/1994/nash/biographical/.

Plomin R., Deary I. J. Genetics and intelligence differences: five special findings. Mol. Psychiatry. 2015. Vol. 20, no. 1. P. 98–108.

Saudino K. J. Behavioral genetics and child temperament. J. Dev. Behav. Pediatr. 2005. Vol. 26, no. 3. P. 214–223.

Simonton D. K. Giftedness and genetics: The emergenic-epigenetic model and its implications. Journal for the Education of the Gifted. 2005. Vol. 28, no. 3/4. P. 270–286.

References

Bazarnyi, V. F. (2009). Dytia chelovecheskoe. Psykhofyzyolohyia razvytyia y rehressa [The child of man. Psychophysiology of development and regression]. Moskva: Puls [in Russian].

Derzhavnyi standart pochatkovoi osvity [State standard of primary education]. Zatverdzheno postanovoiu Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 21 liutoho 2018 r. № 87 [in Ukrainian].

Malykh, S. B., Ehorova, M. S., & Meshkova, T. A. (2008). Psykhogenetyka [Psychogenetics] (Vol. 1). Sankt-Peterburg : Pyter [in Russian].

Polka, N. S., & Hozak, S. V. (2015). Hihiienichni problemy navchalnoho navantazhennia shkoliariv [Hygienic problems of educational load of schoolchildren]. Instytut hihiieny ta medychnoi ekolohii im. O. M. Marzieieva NAMN Ukrainy. 2015. URL : http://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/8111/3/N_Polka_S_Gozak_ZZSO_IGME%20(3).pdf.

Pomohaibo, V. M., & Karapuzova, N. D. (2016). Pedagogichna genetyka [Pedagogical genetics]. Poltava: ASMI [in Ukrainian].

Pomohaibo, V. M. (2018). Filosofiia uspishnoi finskoi osvity [The philosophy of successful Finnish education]. Filosofiia osvity [The philosophy of education], 22, 2, 270-282 [in Ukrainian].

Efroymson, V. P. (2002). Genetyka genyalnosty [Genetics of genius]. Moskva: Taideks Ko [in Russian].

Efroymson, V. P. (2011). Pedagogycheskaia genetyka. Rodoslovnaia altruyzma [Pedagogical genetics. Pedigree of altruism]. Moskva: Vremia Znanyi [in Russian].

Nash Jr. (2019). J.F. Biographical. The Nobel Prize. Retrieved from https://www.nobelprize.org/prizes/ economic-sciences/1994/nash/biographical/

Plomin, R., & Deary, I. J. (2015). Genetics and intelligence differences: five special findings. Mol. Psychiatry, 20, 1, 98-108.

Saudino, K. J. (2005). Behavioral genetics and child temperament. J. Dev. Behav. Pediatr. 26, 3, 214-223.

Simonton, D. K. (2005). Giftedness and genetics: The emergenic-epigenetic model and its implications. Journal for the Education of the Gifted, 28, 3/4, 270-286.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-05-26

Як цитувати

Помогайбо, В. М., & Карапузова, Н. Д. (2020). Педагогічна генетика як потенціал удосконалення підготовки вчителів. Імідж сучасного педагога, (2(191), 68–73. https://doi.org/10.33272/2522-9729-2020-2(191)-68-73