Специфіка використання інструментального супроводу в народному хорі

Автор(и)

  • Олена Михайлівна Скопцова Київський національний університет культури і мистетв, Ukraine https://orcid.org/0000-0002-6478-0865
  • Віталій Віталійович Марченко Київський національний університет культури і мистетв, Ukraine https://orcid.org/0000-0002-8476-8062

DOI:

https://doi.org/10.33272/2522-9729-2019-1(184)-59-61

Ключові слова:

народний хор, супровід, інструменти, фольклор, пісня

Анотація

Розкривається специфіка інструментального супроводу, який використовується в народних хорових колективах.  Виокремлюється декілька типів виконавських складів супроводу: оркестр, ансамбль, інструмент соло. Вибір виконавського складу повинен бути зумовленим репертуаром, що може включати як авторські твори, так і обробки народних пісень. Безпосередній вплив на формування інструментального супроводу чинить обраний жанр. Перевага повинна надаватись тим інструментам, які широко представлені в народному виконавстві та не будуть дисгармоніювати в рамках обраного жанру. Функція інструментального супроводу полягає у доповненні, підтримці, розмалюванні звучання хору. Варто прагнути до тембрового ансамблю вокального та інструментального начал.

Біографії авторів

Олена Михайлівна Скопцова, Київський національний університет культури і мистетв

кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри музичного мистецтва

Віталій Віталійович Марченко, Київський національний університет культури і мистетв

провідний концертмейстер кафедри музичного мистецтва, Київського національного університету культури і мистецтв.

Посилання

Бодишевская Н. Н. История зарубежного хорового искусства: учеб.-метод. материалы. Могилев: МГУ им. А. А. Кулешова, 2012. 104 с.

Гвоздецкий А. А. Хоровой класс студентов-народников: некоторые методологические проблемы. Труды Санкт-Петербургского государственного института культуры. Санкт-Петербург, 2013. Т. 200. С. 78–82.

Голева Ю. Ю., Руденко Е. Н. Творческая деятельность концертмейстера-баяниста в классе детского сольного народного пения и фольклорного ансамбля. Народно-инструментальное искусство в современном социокультурном пространстве: традиции и инновации: сб. материалов Междунар. науч.-практ. конф., (Белгород, 15 март. 2017 г.) / отв. ред. Л. А. Роменская. Белгород: ИПК БГИИК, 2017. С. 5–8.

Іваницький А. І. Український музичний фольклор: підр. для вищ. учб. закл. Вінниця: НОВА КНИГА, 2004. 320 с.

Калугина Н. Методика работы с русским народным хором. Москва: Музыка, 1977. 255 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-02-17

Як цитувати

Скопцова, О. М., & Марченко, В. В. (2019). Специфіка використання інструментального супроводу в народному хорі. Імідж сучасного педагога, (1(184), 59–61. https://doi.org/10.33272/2522-9729-2019-1(184)-59-61

Номер

№ 1(184) (2019): Освіта: стан і перспективи

Розділ

ВІНОК МИТЦІВ І МИСТКИНЬ

Ліцензія

Авторське право (c) 2019 Імідж сучасного педагога

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
    2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
    3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).