Імідж сучасного педагога

Виховання доброзичливості у дітей дошкільного віку

Оксана Григорівна Вільхова — 2024-06-28

Розглянуто питання виховання доброзичливості у дітей дошкільного віку, що є процесом появи й утвердження в особистості дитини від трьох до шести (семи) років певного набору моральних якостей (доброта, толерантність, вдячність, довіра, повага, співпереживання тощо). З’ясовано особливості формування етичних уявлень дошкільників під впливом різних засобів : соціальне середовище, взаємовідносини з іншими людьми, літературні твори, ігрова, образотворча, театрально-ігрова діяльність. Проаналізовано професійні вимоги до особистості педагога-майстра у процесі виховання доброзичливості у дітей дошкільного віку, наголошено на його тісній співпраці з батьками.

Формування графічних навичок дітей дошкільного віку засобами природніх матеріалів

Олена Анатоліївна Гнізділова — 2024-06-28

Проблема формування графічних навичок дітей дошкільного віку набуває особливої ваги у контексті забезпечення наступності між дошкільною та початковою ланками освіти. Актуалізується питання підготовки руки дітей дошкільного віку до письма. Підкреслюється необхідність використання природних матеріалів як ефективного засобу формування навичок письма у старших дошкільників. Розкрито основні методичні аспекти використання манної крупи у формуванні технічних і графічних навичок у дошкільників.

Описана методика формування навичок письма у дітей дошкільного віку, що допоможе стимулювати розвиток графічних навичок дітей дошкільного віку, сприятиме розвитку дрібної моторики та координації рухів. Розроблені та подані покрокові інструкції використання методу, який доцільно використовувати в практичній роботі під час роботи над розвитком графомоторних навичок, що полегшує, робить продуктивнішим і цікавішим процес підготовки руки дитини до письма.

Ціннісні орієнтири українського суспільства на повоєнне відродження та соціальний добробут: психологічний аспект

Олена Леонідівна Богдан — 2024-06-28

Публікація акцентує увагу на важливості ціннісних орієнтирів добробуту навіть у часи війни. Автор презентує результати пробного дослідження різних аспектів добробуту педагогів у порівнянні з представниками інших професій. Представлені результати опитувань, що тривали протягом 05.2022 – 05.2024 рр., та охоплюють вибірки від 300 до 4670 осіб, переважно представників педагогічної спільноти. Дослідження супроводжувало активності зі психологічної підтримки українців. Опитування було зосереджено на виявленні різних аспектів життєстійкості українців, й опосередковано повʼязано з їхньою готовністю рухатись у бік добробуту та повоєнного відновлення. Фокусом уваги досліджень постали уявлення респондентів про власний добробут (модифікована шкала Ryff C., 2016), звʼязок добробуту з копінг-стратегіями (BASIC Ph, Mooli L., 2013), готовність українців до посттравматичного розвитку (The Post-traumatic Growth Inventory, Tedeschi R., 2004).

Вплив ігрових технологій на розвиток пізнавальної діяльності здобувачів освіти з особливими освітніми потребами молодшого шкільного віку

Юлія В’ячеславівна Голубюк — 2024-06-28

Акцентовано увагу на актуальності ігрових технологій у контексті інклюзивної освіти, виходячи з принципів рівності, доступності та якості освітніх послуг. Вона визначає необхідність освітніх систем, що враховують різноманітність та індивідуальність учнівських потреб, відповідаючи вимогам сучасного громадянського суспільства. Проаналізовано наукові дослідження щодо ігрових технологій, які сприяють мотивації, соціалізації, емоційному та пізнавальному розвитку учнів, підкреслюючи їхній педагогічний потенціал у формуванні гармонійно розвиненої особистості. Висвітлено, що в сучасному світі інклюзивна освіта є невід'ємною частиною формування відкритого, демократичного суспільства, забезпечуючи рівноправний доступ до освіти для всіх дітей, незалежно від особливості в розвитку.

Особлива увага приділяється створенню умов для ефективного інтегрування учнів з особливими освітніми потребами в освітній процес, підготовці вчителів до роботи в інклюзивному середовищі. Аналізуючи попередні дослідження та висвітлюючи нерозв'язані питання, пропонуються подальші напрями досліджень, зокрема розроблення нових ігрових технологій, адаптованих до потреб дітей з особливими освітніми потребами. Це підкреслює можливості ігрових технологій задовольнити індивідуальні освітні потреби та сприяти інклюзії, забезпечуючи рівний доступ до якісної освіти для всіх учнів.

Запропоновано приклади дидактичних та настільних ігор, які сприяють розвитку когнітивних навичок, соціальної взаємодії та моторики для учнів з особливими освітніми потребами.

Сучасний стан теорії формування соціально-побутових навичок у старших дошкільників із дитячим церебральним паралічем

Ольга Іванівна Олефір — 2024-06-28

Опираючись на ґрунтовне опрацювання наукових джерел і теоретичних розробок, проаналізовано наявні фундаментальні дослідження та підходи щодо розвитку соціальних і побутових навичок (СПН) у дітей старшого дошкільного віку з ДЦП. Авторами виявлено теорії і методики формування СПН в умовах даного порушення, що актуалізує необхідність виділення їх у структурі СПН у контексті компетентнісної та особистісно зорієнтованої парадигм освіти сутнісних психолого-педагогічних основ їх функціонування: мотиваційно-ціннісних, когнітивних, праксеологічних і соціокультурних складників. Детально розглянуто сучасний стан досліджень, теоретичних концепцій та основних методів медичної реабілітації, пов’язаних із формуванням соціальних і життєвих умінь у старших дошкільників з ДЦП. Обґрунтовано необхідність імплементації міждисциплінарного підходу, в межах якого постає закономірним упровадження в корекційно-реабілітаційний процес елементів інтегральних технологій.

Особливості використання онлайн-сервісу Lumen5 в інтегрованому курсі «Я досліджую світ»

Наталія Олегівна Семеній — 2024-06-28

Говорячи про переваги штучного інтелекту (ШІ) в освітній сфері, можна зазначити, що найдієвішим для використання у початковій школі є створення відеоконтенту за допомогою ШІ. У поданій статті висвітлено потенціал та переваги використання онлайн-сервісу Lumen5 в освітньому процесі, продемонстровано пріоритети його застосування в інтегрованому курсі «Я досліджую світ» під час вивчення учнями перших класів соціальної та здоров’язбережувальної освітньої галузі. Розглянуто основні особливості означеного сервісу та його вплив на зацікавленість учнів у навчанні, виявлено ефективність засвоєння навчального матеріалу та стимулювання до активної навчально-пізнавальної діяльності учнів в освітньому процесі. Подано рекомендації щодо оптимального впровадження сервісу для покращення якості навчання та забезпечення активного і цікавого в освітньому процесі.

Діяльнісний підхід до навчання математики учнів 5–6 класів Нової української школи

Наталія Іванівна Крутова — 2024-06-28

Висвітлено питання діяльнісного підходу до навчання математики учнів 5–6 класів Нової української школи як способу навчальних дій шляхом цілеспрямованої організації власної навчально-пізнавальної діяльності. Зазначено основні положення діяльнісної методології, на яких ґрунтується діяльнісний підхід і схарактеризовано його складники. Описано технологію «Щоденні 3» на основі діяльнісного підходу, яка полягає у можливості самостійного вибору здобувачами освіти різних видів завдань, самоорганізації та самоконтролю. Розкрито змістовий складник моделі «Щоденні 3» та її структуру. Наведено приклад застосування технології «Щоденні 3». Подано зразки дидактичних матеріалів та інформаційних ресурсів для організації самоосвітньої діяльності здобувачів освіти.

Вплив ситуації на ринку праці на професійне самовизначення здобувачів освіти

Анна Сергіївна Кривобок — 2024-06-28

Реформування сучасної освіти передбачає набуття її здобувачами ключових життєвих компетенцій. Вибір професії є однією з провідних потреб юнацького віку та відбувається за наявності основних психологічних новоутворень особистості на цьому етапі: особистісного, соціального та професійного самовизначення. В ідеалі цей вибір має здійснюватися самостійно, усвідомлено та виважено, з урахуванням знань про власні психологічні особливості та потенційні можливості, орієнтуючись на сильні сторони своєї особистості та на потреби сучасного ринку праці. Проаналізовано вплив ситуації на ринку праці на професійне самовизначення здобувачів освіти. Розкрито сутність вибору професії, яка є однією з провідних потреб юнацького віку та відбувається за наявності основних психологічних новоутворень особистості на цьому етапі: особистісного, соціального та професійного самовизначення.

Позитивна мотивація і стимулювання до самореалізації – педагогічна умова формування професійної компетентності майбутніх бакалаврів хіміко-технологічної підготовки закладів вищої освіти

Халіда Шаріпбаєвна Курбанова — 2024-06-28

Запропоновано забезпечення позитивної професійної мотивації та стимулювання до професійної самореалізації як одну з педагогічних умов формування професійної компетентності майбутніх бакалаврів хіміко-технологічної підготовки у закладах вищої освіти. З’ясовано, що однією з причин відсутності готовності бакалаврів до виходу на ринок праці є недостатній рівень їхньої мотивації до формування професійної компетентності, розвинути яку можливо під час навчання. Визначено професійну мотивацію як сукупність внутрішніх і зовнішніх сил, які спонукають людину до трудової діяльності та надають цій діяльності спрямованості на досягнення певних цілей. Наведено фактори самореалізації хіміка-технолога у професійній діяльності: зацікавленість і пасія, навчання та розвиток, робоче середовище, визнання та досягнення, баланс роботи та особистого життя. Розкрито низку важливих завдань та обов’язків, що містить професія хіміка-технолога. Доведено доцільність обраної педагогічної умови щодо формування професійної компетентності майбутніх бакалаврів хіміко-технологічної підготовки.

Когнітивний менеджмент для сучасного педагога: інструментарій у часи невизначеності

Тетяна Олексіївна Бондар — 2024-06-28

Розглядається поняття «когнітивний менеджмент» як напрям, що акцентує увагу на управлінні пізнанням, навчанні та саморозвитку особистості. Описано зв'язок і відмінності між когнітивним менеджментом як управлінням пізнанням і пізнавальними можливостями людини та поняттями «когнітивне управління», «управління знаннями» / «менеджмент знань», що в україномовному дискурсі використовується під означенням «cognitive management». Особлива увага приділяється використанню когнітивного менеджменту та його інструментарію як актуального ресурсу для освітян, які працюють в умовах війни та викликів. Описано методи і підходи для саморозвитку педагогів, підвищення їхньої продуктивності, покращення викладання, розвитку когнітивних навичок та адаптивності учнів.

Формування управлінської культури керівника закладу дошкільної освіти

Наталя Сергіївна Сімонова — 2024-06-28

Проаналізовано специфіку формування управлінської культури керівника закладу дошкільної освіти (ЗДО). Доведено, що управлінська культура набуває цілісності у процесі професійної діяльності директора ЗДО, тривалого виконання управлінського циклу, розвиваючись від управлінської компетентності до рівня управлінського професіоналізму, завдяки самоосвіті та цілеспрямованому її вдосконаленню в системі післядипломної педагогічної освіти. Протягом багатьох років змінювався підхід як до управління в цілому, так і до менеджменту зокрема, незмінною залишається тенденція зростання значення менеджменту у процесі реалізації тактичних і стратегічних цілей ЗДО. Розглянуто особливості формування управлінської культури керівника ЗДО. Визначено поняття «культура» та «управлінська культура». Проаналізовано основні аспекти формування управлінської культури керівника ЗДО. Доведено, що сучасний керівник має володіти навичками стратегічного проєктування. Розглянуто позитивні та негативні риси сучасного керівника ЗДО. Доведено, що управлінська культура керівника є найважливішим елементом удосконалення і розвитку сучасної освіти.

Формування готовності майбутніх учителів музичного мистецтва до освітньої діяльності в умовах Нової української школи

Вікторія Степанівна Ірклієнко — 2024-06-28

Висвітлюється процес формування готовності майбутніх учителів мистецтва до освітньої діяльності в умовах Нової української школи. Зазначається, що основним завданням, яке постає перед науково-педагогічними працівниками закладу вищої освіти (ЗВО) і які забезпечують процес фахової підготовки впродовж формальної освіти – підготовка висококваліфікованого дипломованого бакалавра та/ або магістра, здатного забезпечити прогнозовані результати навчання, які передбачають освітні програми.

Автори доводять думку, що такий процес має носити системний характер, основою якого є взаємозв’язок і взаємозалежність усіх компонентів формування готовності до професійної діяльності в умовах Нової української школи.

Готовність як особистісне утворення набувається в результаті навчання у ЗВО і має структуру: науково-теоретичний, практичний компоненти, формування навичок soft skills. Науково-теоретичний компонент готовності майбутнього вчителя мистецтва спрямований на нормативно-правову, психолого-педагогічну, музично-теоретичну, музично-практичну, методичну підготовку. Практичний компонент передбачає практичну підготовку у закладах освіти і культури і спрямований на максимальну наближеність до реальних умов педагогічної діяльності.

Формування навичок soft skills у процесі фахової підготовки майбутніх учителів мистецтва є системним і цілеспрямованим процесом, у результаті якого впродовж освітньої діяльності відбувається формування необхідних для сучасного педагога умінь щодо міжособистісного спілкування й нестандартного вирішення проблем (спорів, конфліктів), налагодження педагогічної взаємодії на принципах поваги, такту, толерантності, командного усвідомлення, що, безумовно, винятково позитивно для професійного становлення майбутнього фахівця.

Наскрізний характер у формуванні готовності до професійної діяльності вчителя мистецтва в умовах Нової української школи вибудовується в узгодженні стратегії підготовки, розробленні та реалізації освітньо-професійної програми, доборі освітніх компонентів, організації і реалізації освітнього процесу з урахуванням новітніх освітніх стратегій і підходів до формування майбутнього фахівця педагогічної галузі.

Professional training of future art teachers to the usage of innovative technologies in the educational process of general secondary education institutions

Nataliia Sulaieva — 2024-06-28

Висвітлено підходи до підготовки майбутніх учителів мистецтва закладів загальної середньої освіти використовувати інноваційні технології в професійній діяльності. Схарактеризовано та визначено шляхи формування в майбутніх учителів музичного, образотворчого та хореографічного мистецтва компетентностей упроваджувати в освітній процес інформаційні, інтенсивні, інтегративні технології та технології креативної спрямованості. Підкреслено важливість створення в закладі вищої педагогічної освіти відповідних умов для підготовки майбутніх учителів мистецтва використовувати інноваційні технології: створення в педагогічному університеті сприятливого освітнього середовища, в якому студенти мають змогу отримувати формальну і неформальну мистецьку освіту; постійне оновлення змісту, організаційних форм і методів інформаційної підтримки викладання мистецьких дисциплін; активізація позанавчального часу студентів за рахунок отримання ними неформальної мистецької освіти в художньо-творчих колективах.

Використання штучного інтелекту учасниками освітнього процесу

Євгеній Вікторович Шакотько — 2024-06-28

Аналізуються проблеми, пов’язані з особливостями використанням низки генеративних сервісів штучного інтелекту, таких як: ChatGPT, Google Gemini та Microsoft Copilot для виконання завдань із кількох предметів базової середньої освіти. Для дослідження було обрано три предмети 6-го класу: інформатика, математика та інтегрований курс Пізнаємо природу. Отримані результати дослідження дають нам змогу стверджувати, що серед завдань, які запропоновані в підручниках для середньої школи, значна частина може бути виконана з використанням сервісів штучного інтелекту (ШІ). Це як правило завдання, що легко виконуються за стандартними алгоритмами, передбачають перевірку певного знання фактів, подій.

Педагоги можуть використовувати ці технології як інструменти для поліпшення освітнього процесу та допомоги учням. Залучення штучного інтелекту може покращити якість освіти та зробити навчання ефективнішим.

Створення освітніх можливостей для українських дітей у Варшаві під час війни: сучасний стан і виклики

Ірина Володимирівна Іванюк — 2024-06-28

Представлено результати огляду освітніх можливостей для українських дітей-біженців, створених органами місцевого самоврядування у місті Варшава, як приклад успішної зарубіжної практики. Зазначено, що діти мали можливість продовжити навчання в двох системах освіти. Проводяться позашкільні заходи для інтеграції українських дітей у місцеве освітнє середовище, надається психосоціальна підтримка рідною мовою для збереження ментального здоров’я українських дітей-біженців та їхніх батьків. Для створення безпечного освітнього середовища для українських дітей, працевлаштовані в освітні заклади українські асистенти вчителів та полікультурні асистенти. Визначено основні виклики: багато учнів перебувають поза межами шкільної системи, відсутність рівних можливостей учнів щодо складання іспитів, нестача педагогічних кадрів.

Соціальна компетентність дизайнерів візуальної комунікації в контексті китайської ініціативи «Один пояс, один шлях»

Людмила Сергіївна Рибалко — 2024-06-28

Описано науковий підхід китайських учених до розкриття соціальної компетентності майбутніх фахівців. Суттєві позиції цього підходу перенесено на професійну підготовку майбутніх дизайнерів візуальної комунікації. Виявлено перешкоди, що заважають формуванню соціальної компетентності майбутніх дизайнерів візуальної комунікації. До таких перешкод віднесено як суб’єктивні (недостатня усвідомленість ролі соціальних навичок у роботі дизайнера візуальної компетентності, невміння контактувати з партнерами, відсутність навичок командної роботи), так й об’єктивні (надання переваги фаховим дисциплінам, недостатня підготовка викладачів до формування соціальної компетентності майбутніх фахівців, повільне впровадження новітніх освітніх технологій в освітній процес). Уточнено, що соціальну компетентність майбутніх фахівців утворюють такі складники, як-от: моральні якості особистості, здатність до макромислення, організаційні здібності, вмотивоване навчання та схильність до співпраці, адаптивність, готовність до інновацій, лідерські якості. Визначено соціальну компетентність майбутніх дизайнерів візуальної комунікації як здатність передавати соціальні цінності через продукт власної діяльності, створювати й працювати в команді, бути відповідальною та комунікативною людиною. Китайська ініціатива «Один пояс, один шлях» як розвиток підприємницької діяльності на міжнародному рівні активізує процеси комунікації та взаємодії між партнерами у дизайн-сфері обслуговування населення. Під час підготовки майбутніх дизайнерів візуальної комунікації приділяється увага колективній роботі, обміну досвідом, упровадженню нових освітніх технологій.

Педагогічні умови формування комунікативних умінь курсантів у процесі вивчення мовних дисциплін

Лариса Миколаївна Голіченко — 2024-06-28

Проаналізовано педагогічні умови формування комунікативних умінь курсантів у процесі вивчення мовних дисциплін, як-от: використання інтерактивних форм і методів у процесі вивчення мовних дисциплін; реалізація особистісно-орієнтованого та діяльнісний підходів у навчанні (особистісно-орієнтована взаємодія); активізація проєктної роботи курсантів. Обґрунтовано найефективніші та конструктивніші методи, що сприятимуть покращенню комунікативних здібностей майбутніх офіцерів і позитивно вплинуть на встановлення ділових стосунків і взаємовигідної співпраці у професійній діяльності. Доведено, що засвоєння правил спілкування допоможуть майбутньому офіцеру вдосконалити мовлення, запобігти лексичних та інших помилок, зорієнтуватись у різних ситуаціях, доцільно підбирати слова та мовні звороти, а також сприятимуть вихованню ввічливості, поваги до співрозмовника і толерантності.